Ірина Свистун, 
начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області
  • Головний спеціаліст з внутрішнього аудиту

  • Головне управління юстиції в  Сумській області Ad impossibilia lex non cogit
    Закон не вимагає неможливого
    Роз'яснення

    Фінансовий моніторинг


    Анкети щодо результатів здійснення ідентифікації, верифікації та  вивчення кліентів при проведенні фінансових операцій 

    Щодо відмови суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції

    Щодо правильності заповнення коригуючої Форми 1ФМ

    Щодо ідентифікації та верифікації клієнта

    Публічна заява FATF-29 червня 2018 року

     

    Щодо відмови суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції

             Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт)  відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо інше не встановлено Законом, здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). Ідентифікація та верифікація клієнта відповідно до вимог Закону здійснюється у разі: встановлення ділових відносин; виникнення підозри; проведення фінансової операції тощо.

             В процесі обслуговування клієнта суб’єкт зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі - суб’єкт державного фінансового моніторингу).

             Документи, які подаються клієнтом мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт встановлює ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу.

             У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб’єкт зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта. Проте, з урахуванням вимог статті 10 Закону, суб’єкт має право відмовитися від  проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб’єкта щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

             Крім  того,  суб’єкт  має  право   відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, та якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу.

             Суб’єкт зобов’язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

             При цьому, суб’єктам забороняється встановлювати ділові відносини (проводити валютно-обмінні фінансові операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) з юридичними чи фізичними особами, яких включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Про спроби встановлення ділових відносин (проведення валютно-обмінних фінансових операцій, фінансових операцій з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) такими особами суб’єкти зобов’язані негайно повідомляти спеціально уповноваженому органу.

             Так, у разі виявлення суб’єктом за результатами внесення змін до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, особи клієнта (з яким установлені ділові відносини), яку включено до зазначеного переліку, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно повідомити спеціально уповноваженому органу про таку особу.

             Також законом передбачені й інші причини відмови суб’єктом від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції. Зокрема суб’єкт зобов’язаний відмовити у разі: коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб’єкта виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 Закону; встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта.

             Враховуючи вищевикладене, при відмові у встановлені ділових відносин з клієнтом, проведенні фінансової операції тощо, суб’єктам первинного фінансового моніторингу слід враховувати вимоги статті 10 Закону.

     

    Щодо правильності заповнення коригуючої Форми 1ФМ 
       Частиною 1 статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) передбачено, що обов'язком спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу є визначення чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу у разі, якщо вони задіяні у фінансовій операції щодо:
    - купівлі-продажу нерухомості;
    - управління активами клієнта;
    - управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
    - залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
    - утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) чи управління ними;
    - купівлі-продажу юридичних осіб (корпоративних прав).
      Фінансові операції підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.
    Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
    При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні клієнта Суб’єкт складає анкету. Анкета є внутрішнім документом, який заповнюється і підписується безпосередньо нотаріусом.
    Наявність підозр ґрунтується на:
    - критеріях ризику;
    - встановленні факту невідповідності фінансової операції фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;
    - типологічних дослідженнях, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.
    Якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозра не виникла анкета підшивається до наряду 02-48 і Форма 2-ФМ заповненню не підлягає.
      Форма 2-ФМ підлягає заповненню та направленню до Держфінмоніторингу, якщо у Суб'єкта  виникають підозри які ґрунтуються, зокрема, на:
    - критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
    - встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;
    - типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.
    Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти спеціально уповноваженому органу про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, - в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, а також інформувати про такі фінансові операції та їх учасників визначені законом правоохоронні органи.
    Проте, згідно частини 5 статті 8 Закону нотаріус може не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом професійної таємниці.
    При цьому, лише у разі повідомлення ДФМ (направлення форми №2- ФМ) суб'єктом первинного фінансового моніторингу в повній мірі виконується складова у справі запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

     

     

    Щодо ідентифікації та верифікації клієнта

     

         Частиною 1 статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) передбачено, що обов'язком спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу є визначення чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу у разі, якщо вони задіяні у фінансовій операції щодо:

    -         купівлі-продажу нерухомості;

    -         управління активами клієнта;

    -         управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

    -         залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;

    -         утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) чи управління ними;

    -          купівлі-продажу юридичних осіб (корпоративних прав).

         Фінансові операції підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

         Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

        При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні клієнта Суб’єкт складає анкету. Анкета є внутрішнім документом, який заповнюється і підписується безпосередньо нотаріусом.

        Наявність підозр ґрунтується на:

    -   критеріях ризику;

    -   встановленні факту невідповідності фінансової операції фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

    -   типологічних дослідженнях, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

        Якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозра не виникла анкета підшивається до наряду 02-48 і Форма 2-ФМ заповненню не підлягає.

        Форма 2-ФМ підлягає заповненню та направленню до Держфінмоніторингу, якщо у Суб'єкта  виникають підозри які ґрунтуються, зокрема, на:

    -  критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

    -    встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

    -    типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

          Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти спеціально уповноваженому органу про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, - в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, а також інформувати про такі фінансові операції та їх учасників визначені законом правоохоронні органи.

         Проте, згідно частини 5 статті 8 Закону нотаріус може не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом професійної таємниці.

          При цьому, лише у разі повідомлення ДФМ (направлення форми № 2-ФМ) суб'єктом первинного фінансового моніторингу в повній мірі виконується складова у справі запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

    Україна, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28. Тел./факс (0542) 66-19-48, 66-19-36

    © 2016 Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
    Розробка студії «Данкор Веб» Мапа сайту